- флібустьєр
- -а; ист.флибустье́р
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
флібустьєр
Смотреть что такое "флібустьєр" в других словарях:
флібустьєрство — а, с. Заняття флібустьєра, флібустьєрів … Український тлумачний словник
флібустьєрський — а, е. Прикм. до флібустьєр … Український тлумачний словник
флібустьєр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
флібустьєрство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
флібустьєрський — прикметник … Орфографічний словник української мови
флібустьєр — а, ч. 1) У 17 – на початку 18 ст. – морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації. 2) У 19 ст. – північноамериканський авантюрист, що брав участь у грабіжницьких нападах на країни Південної та Центральної… … Український тлумачний словник
буканьєри — ів, мн. Те саме, що флібустьє/ри … Український тлумачний словник
пірат — (морський грабіжник), ушкал, корсар, флібустьєр Пор. розбійник 1) … Словник синонімів української мови
буканьєр — іменник чоловічого роду пірат; флібустьєр … Орфографічний словник української мови
